Каплун Людмила Анатоліївна, 3
клас
Тема: Допомога птахам взимку.
Мета: Вчити
встановлювати взаємозв’язки між змінами в неживій природі і житті птахів,
з’ясувати роль птахів у природі та житті людини.
Обладнання: малюнки птахів, таблиці «Зимуючі
птахи», «Перелітні птахи», виставка книг; виставка дитячих робіт, годівниці,
корм для птахів.
Хід уроку
І. Організація класу.
Продзвенів
уже дзвінок,
Всім пора
нам на урок,
Встаньте рівненько,
Привітаємось гарненько:
«Добрий
день!»
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1) Сьогодні у нас
незвичайний урок.
Ми вирушаємо у дивовижний світ природи. А допоможе
нам у цьому Чарівниця. Відгадайте загадку і дізнайтесь хто вона.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила –
Пухнастим снігом вкрила
Вгадайте – хто вона,
Бабуся чепурна?
-
Як ви визначили, що це зима?
2) Заходить дівчинка Зима:
Прийшла зима
біловолоса …
Неначе білим
полотном.
блискучим снігом
одяглося
село і поле за
селом.
Зима:
Як звати моїх красенів синів?
Звучить музика, зимові мотиви.
Заходить грудень.
Грудень:
Змерзлим груддям
скрізь і всюди
Вкрились поле і
шляхи.
- Це вже Грудень!
– кажуть люди
І вдягають кожухи.
І дерева в білий
іній
Вбрались, як у кожушок.
Річка спить у
кризі синій,
І замовкнув спів
пташок.
Завмирає вся
природа,
А у нас кипить
життя:
Грудень місяць рік
кінчає,-
Наступає рік новий.
Заходить Січень.
Січень: Подивись: з початку року
На землі лежать
сніги.
Скрізь, куди сягає
око,-
Кучугури навкруги
.
Вітер снігом б’є
в обличчя,
Засипає снігом
дах.
І везуть між себе
січу
Хуртовини у степах.
Звір в цю січу
попадеться,-
Геть тікає ледь
живий.
І по праву січнем
зветься
Місяць перший,
зимовий.
Заходить лютий.
Лютий: Другий місяць зветься лютий,
А лютує він
тому,
Що на світі
довго бути
Не доводиться
йому.
Хоче Лютий, щоб
на світі
Танцювала вік зима.
Та поволі сонце
гріти
Починає
крадькома.
Довші дні,
коротші ночі,
Гульк – уже й
струмок тече!
Лютий враз як
зарегоче,
Знов морозом
припече.
Вчитель:
-
Діти, послухавши вірші братів місяців пригадайте власні
спостереження і розкажіть, які зміни відбулися в неживій природі з приходом
зими.
(Відповідь дітей).
Зима:
-
Любі друзі, а чи знаєте ви прислів’я, народні прикмети
про зиму?
Діти розповідають прислів’я,
прикмети.
Грудень поле грудить, а землю студить.
В січні настав ніс надвір, та й назад на
піч.
Коли січень найгостріший, тоді рочок
найплідніший.
Лютий додає до весни охопи, але й ти
взувай ще й добрі чоботи.
Багато снігу – багато хліба.
Був уночі іній – вдень сніг не випаде.
Горобці ховаються у хмиз – на мороз або
перед завірюхою.
3) Відгадування загадок.
Зима: За такі гарні відповіді маю для вас подарунок: цікаві загадки
а)
Бідовий хлопчина,
б) Сірі лапки, чорна шапка,
Сіра
свитина.
Фартушок жовтенький
По
дворах стрибає, Голосок
тоненький,
Крихти збирає.
Пташка невеличка,
(горобець)
Звуть її … (синичка)
в) Які
ноги заввишки,
г) Біленький він, неначе сніг.
Такий
дзьоб завдовжки,
Його краса чарує всіх,
Хатку
на хаті має, І на
свою чарівну вроду
Жабам
рахунок знає.
Сам загляда у синю воду.
(лелека)
(лебідь)
(На дошці малюнки цих птахів).
-
Цих птахів можна розділити на дві групи. За якою ознакою?
ІІІ. Повідомлення теми уроку.
Чи легко живеться пташкам, що лишилися зимувати?
(Ні, бо їм холодно і голодно.)
Зима: У цей зимовий день до
вашого класу залетіли гості. Послухайте їх.
(2 хлопчики у костюмах горобчиків і дівчинка синичка)
1 горобчик: Пташина під стріхою примостилася.
Мабуть вона від трудів
притомилася.
Адже прудко вона жучків
шукає
І мабуть вже прихід зими
відчуває.
2 горобчик: А зима прийде з холодами лютими.
Як їх пташині маленькій
перебути?
Жучки поховаються в корі
глибоко,
Не зможе їх примітити
пташине око.
Синичка :
Тож для неї голодні дні настануть
Одна наділ, що люди її
підгодують
Зроблять для пташок
годівниці,
Куди насипатимуть
зерняток пшениці
Коноплі, льону і
конюшини,
І так порятують життя
пташине.
Вчитель:
-
Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити про перелітних
і зимуючих птахів та про те, чим ми можемо допомогти зимуючим птахам.
IV. Робота над новим матеріалом.
1) Бесіда з елементами
розповіді про перелітних птахів.
-
Яких перелітних птахів ви знаєте?
-
Чому вони відлітають, ви зробите висновок, послухавши
розповіді наших орнітологів.
1 орнітолог. Ластівка.
Будує гніздо під стріхами
будинків. Живиться комахами.
2 орнітолог. Лелека.
В’є гніздо поблизу
людського житла: на хаті, на дереві, на стовпі. Живиться дрібними гризунами,
жабами.
3 орнітолог. Шпак.
Влаштовує гніздо в дуплі
дерева або шпаківні, зробленій людиною. Знищує шкідливих комах саду, лісу.
4 орнітолог. Лебеді, дикі качки і
гуси. Це водоплавні птахи. Більшість часу проводять на воді. Живляться
водоростями, дрібними молюсками.
Висновок: Ці птахи відлітають у
вирій, бо не можуть знайти собі вдосталь їжі з настанням зими: немає комах,
личинок, жаб. Водойми замерзають.
Проблема: Дятел живиться
шкідниками дерев. Чому він не відлітає у теплі краї? Бо міцний дзюб допомагає
дістати личинок шкідливих комах. Але полюбляє і насіння рослин, ягоди.
Розповідь вчителя:
Немає такої людини, яка б не
любила птахів, не милувалася їхнім яскравим оперенням, веселою метушнею.
Дзвінкими голосами. Що іноді називають піснею. Але з настанням зими веселих
пісень ми не почуємо.
Птахи дуже страждають взимку від холоду і голоду. Крижиний вітер гуляє
між будинками і деревами і забирається під густе пір’ячко.
Не можуть всидіти маленькі
пташенятка ні на землі, ні на гілочці: скрізь сніг, мерзнуть лапки.
Щоб зігрітися. Пернаті змушені стрибати, літати. Шукають, де б сховатися
від холоду та студеного вітру. Та найгірше буває після відлиги, коли лютий
мороз створить льодяну кірку. Вона жорстка, слизька, міцна. Її не розіб’є ні
пташина лапка, ні дзюбик. Як птахам дістати під льодом наживу: крихітки,
зернятка, травичку. Птахи голодують.
Добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний. Тому ми повинні
допомагати своїм маленьким друзям.
-
То які ж птахи не полишають рідного краю навіть взимку?
3) Виступ 2-ої групи орнітологів.
1 орнітолог: Біла цятка, чорна
цятка –
По дереву скаче. (сорока)
Птахи з біло-чорним оперенням,
довгим хвостом. Живе поодаль людських осель, але інколи навідується до людей у
гості.
2 орнітолог: Синичка – дуже
корисний птах. За день вона з’їдає стільки комах, скільки важить сама.
Гніздечко роблять синички в дублах дерев, у щілинах будівель, на балконах.
Влітку синичка встигає вивести два покоління пташенят. Синички – це одні з
найкорисніших пташок.
3 орнітолог. Повзик. Отримав
назву через те, що полюбляє чіплятися до кори дерева головою вниз, сидіти або
жваво лазити по стовбуру зверху вниз. Його мелодійний гучний свист можна
здалеку почути. Гніздо мостить у дуплі. Влітку живиться комахами, а взимку
охоче поїдає різне насіння.
4 орнітолог. Бідовий хлопчина,
Сіра свитина,
По деревах стрибає,
Крихти збирає.
(горобець)
Горобчики – невеличкі жваві
пташки з сірувато-бурим оперенням. Живуть скрізь: у містах, селах, на луках і в
степу. Живляться вони комахами, насінням диких рослин, зерном, рештками їжі.
Тому тримаються ближче до
людських осель.
Вчитель:
Усе життя птахів узимку цілковито
підпорядковане пошукам їжі, адже світовий день короткий, а втрати сил і енергії
значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками.
Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння ховаючи
його під корою, в тріщинах гілок тощо.
-
Як люди можуть допомогти пернатим друзям у таку скрутну
пору?
Учень: Я ладнаю годівнички
Для горобчика й
синички,
Для малого
снігурця,
Крихти насиплю і пшонця,
Прилітайте, друзі
милі.
Не лякайтесь
заметілі.
Вчитель: - Так найреальніша
допомога пернатим взимку – це підгодівля птахів. Ви справжні друзі природи, вже
виготовили годівнички. Після уроку ми розвісимо їх у шкільному саду.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1) Розповіді дітей про свої
годівнички:
Хто допомагав, з якого матеріалу
вони виготовлені.
2) Вчитель:
Зимова підгодівля птахів має корисні наслідки для людини. Наприклад,
вона дозволяє відвернути увагу птахів від видзюбування пташенят комахами – шкідниками.
Підгодівлю птахів проводять у період, коли їм складно знайти звичний
корм, головним чином у снігову пору і аж до появи першої зелені.
3) Розповіді учнів.
1 учень
Птахів слід поступово привчати до
місць підгодівлі, щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня. І,
звичайно, її необхідно проводити регулярно. Інакше птахи, які вже звикли
одержувати допомогу, опиняться в дуже скрутному становищі.
2 учень.
- А ще ми розкажемо чим різних
птахів можна підгодувати. Пам’ятайте, корми повинні бути досить різноманітними.
3 учень.
Насіння соняшника (не смажене)
дуже люблять снігурі та синиці, добре ледь-ледь розчавити насіння качалкою.
4 учень.
Коноплю люблять усі зерноїдні
птахи, овес їдять вівсянки, жайворонки і польові горобці.
6 учень.
Гарбузове насіння (сире) –
люблять синички, вони притискають насінину лапкою і продзюбують у ній дірочку
стурбовано озираючись на всі боки.
7 учень.
Насіння дині люблять всі птахи; крихти білого
хліба – чудовий корм для всіх птахів.
8 учень.
Горобина і бузина, зібрані в
кетики і розвішані на деревах – подарунок дроздам.
9 учень.
Насіння ясеня – улюблений корм
снігурів; насіння бурянів – найдешевший і дуже корисний корм для зерноїдних
птахів. (Розповідь супроводжується демонстрацією кормів і виставкою малюнків
птахів).
VI. Підсумок уроку.
1) Вікторина: «про кого я говорю?»
2)
«Впізнай по голосу» (запис голосів птахів).
3)
– Чи сподобався вам урок?
4)
– Що запам’яталося?
5)
Зима: Слід усім запам’ятати:
Пташок треба захищати.
Їх оселі не руйнуй,
Краще взимку підгодуй.
6) Вчитель: - А тепер ідемо
надвір вішати годівнички.
Немає коментарів:
Дописати коментар